Історія нашої мови не помістилася б у кілька томів. Утім вона пишеться досі, бо все ще малодосліджена, у ній багато суперечностей і сумнівних, особливо зараз, теорій.
Українська мова посідає сумну першість, бо є мовою, яку найбільш пригнічували і викорінювали (за всю її історію нараховується понад 130 офіційних актів і циркулярів із вказівками або обмежити її існування, або взагалі знищити).
Однак наша мова функціонувала і функціонує як живий організм – розвивається і міцніє. Уже ми можемо говорити і про її державні висоти та помітну увагу до неї як українців, так і людей з інших куточків світу.
Українська мова поширена в Білорусі, Росії, Польщі, Словаччині, Казахстані, Молдові, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, у Португалії, Іспанії, Великобританії, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії, Італії, Греції, нею, за підрахунками дослідників, послуговуються понад 45 мільйонів людей у світі.
Тому поширеним явищем стають українізми, тобто слова, запозичені з української мови іншими мовами світу, які повноцінно функціонують у мовах різних куточків земної кулі. Найбільше, звичайно, їх у тих народів, які найближче до нас територіально – у польській, російській, білоруській, румунській мовах.
Колоритні українські слова зустрічаються і в інших мовах – англійській, французькій, німецькій, італійській, угорській тощо.
Зазвичай вони позначають українські реалії, елементи українських звичаїв, предмети українського побуту, тобто є в названих мовах екзотизмами (слова, запозичені до якоїсь мови з інших мов на позначення реалій життя іншого народу чи країни), а також етнографізмами (слова, які позначають культурні та побутові явища певного народу в певний період його розвитку).
Борщ
Приємно, що українські слова, які в іноземних мовах виступають як екзотизми, стають не просто лексичною одиницею в словнику, а набувають практичного застосування. Таким словом у багатьох народів світу є, приміром, слово “борщ”. Ми можемо з певністю сказати, що наше слово “борщ” глобалізувалося, бо в усьому світі “український борщ” – це ще й одна з найвідоміших перших страв.
- боршч – білоруською
- borsch – італійською
- Borschtsch – німецькою
- barszcz – польською
- борщ – російською
- borș – румунською
- Borscht – французькою
- boršč – чеською
- borscs – угорською
Вареники
Найбільше українізмів – у російській та польській мовах. У російську мову деякі з них потрапили ще у 19 ст. і навіть раніше (бондарь, вареник, галушка, корж, кожух, хлопец, хлебороб, школяр). Деякі із них навіть витіснили свої російські відповідники: “пасека” (рос. “пчельник”), “сырник” (рос. “творожник”), “хлебороб” (рос. “хлебопашец”), “стерня” (рос. “жнивьё”), “гречка” (рос. “гречиха”).
Українізм “вареники” так само міцно вкоренився як у словниках російської (англійської, білоруської) мов, так і в кулінарній культурі цих народів.
Vareniks – англійською
варэнікі – білоруською
вареники – російською
Гопак
До польської мови запозичено з української такі слова, як гопак, богатир, ватага, гарбуз, гук, гукати, голота, дужий, череда, черешня, гречка, годувати, маячити, собор та інші.
Гопак – традиційний український танець запорозького походження, а також власне українське бойове мистецтво – набули великої популярності у світі. Оскільки техніки виконання гопака містять у собі багато елементів, які не поширені в інших народів і схожі на бойову техніку, це слово не знайшло перекладу в інших мовах, але залишилося у них (як і саме понятття) у нашому, українському, звучанні.
Hopak – англійською
гапак – білоруською
Hopak – іспанською
Hopak – італійською
Hopak – німецькою
Hopak – польською
Hopak – румунською
гопак – російською
Hopak – французькою
Hopak – чеською
Hopak – угорською
Козак
Ще з 16 століття українськими словами збагачується і французька мова. Серед українізмів там з’являються такі: поріг, козаки, курінь, січ, отаман, гайдамак, сотник, джура, старшина, булава, бандура, староста, слобода, хутір, борщ та інші.
Слово “козак” – власне українське: вільна, незалежна людина, захисник своєї землі, шукач пригод, але з “легкої руки” українського словника воно чудово прижилося в словниках інших мов світу.
Cossack – англійською
казак – білоруською
Kosak – німецькою
Kozak – польською
казак – російською
cazac – румунською
Cosaque – французькою
Cossack – чешською
kozák -угорською
Степ
Деякі мовознавці припускають, що англійське steppe є давнім запозиченням з нашого ареалу. Можливо, через польську мову, де слово step чоловічого роду, як і у нас і куди воно потрапило так само від нас. В російській мові степь змінює рід на жіночий.
Steppe – англійською
Стэп – білоруською
Стер – болгарською
Steppe – німецькою
Степь – російською
Stepă – румунською
Step – словацькою
Steppe – французькою
Stepa – чеською
Sztyeppe – угорською
Вечорниці
Специфічні українізми в англійській мові канадців, що позначають поняття побуту, звичаїв, історичні значення (dumi “думи”, Меtelitsya, Hopak — назви танців, bandura “бандура”, borsch “борщ”, Zaporozhtsi “запорожці”, vechornytsi “вечорниці”).
вечерницы – білоруською
vechornytsi – у канадців
вечерницы – російською
Черешня
Мелодійна назва соковитої ягоди, українізм “черешня” зустрічається в білоруській (чарэшня), польській (czeresnia (trzesnia), російській (черешня) мовах.
чарэшня – білоруською
czeresnia (trzesnia) – польською
черешня – російською
Бандура
Про походження назви нашого давнього народного інструмента також є багато версій. Можливо, до нас це слово прийшло ще з латині (пандура), але як там є, це слово характерне нашій культурі та історії, а через нас – і культурам інших народів.
- bandura – англійською
- bandura – польською
- бандура – російською
- bandura – чеською
Гречка
Назва поширеної в нас запашної і корисної культури не лише міцно вкоренилася в іноземних мовах, а, приміром, у російській навіть витіснила їх відповідник “гречиха”.
- hreczka – польською
- грэчка – білоруською
- гречка – російською
- hrișcă – румунською
Сирник
Українізм “сирник” так само став російським словом, витіснивши там слово “творожник”, а також був запозичений іншими мовами.
сырнікі – білоруською
sernik – польською
сырник – російською
Українізми зустрічаються і в інших мовах. Але питання про зв’язки української мови з багатьма мовами світу поки що ще мало досліджене.