Глибоке життєве спостереження про те, чому самотність вибирає найсильніших людей, або вони – самотність.
«Щодня, спілкуючись з різними людьми, дивуєшся тому, що найгідніші з них – самотні. Їх відрізняє харизма, приємна зовнішність, жвавий аналітичний розум, гарне виховання і манери, за якими завжди прихований сильний погляд, в якому ледь проглядається невеликий смуток.
Вони шукають «своїх» людей: для спілкування, для компанії і приємного відпочинку, для любові, для стосунків і сім’ї.
Вони частіше помиляються, сильніше страждають, рідше йдуть на контакт, важче переживають невдачі. Але щоразу, згораючи у стосунках вщент, вони відроджуються з попелу, стаючи ще більш досконалими і сильнішими.
І знову, і знову починають все спочатку…
Їм чужі стереотипи сучасного суспільства, їм неможливо нав’язати чужу думку. Незалежно від того, чоловік це чи жінка, вони у пошуках такої людини, поряд з якою буде тепло і спокійно.
І це «спокійно» засноване не на відсутності сварок, адреналіну або крайніх граней емоцій. Це «спокійно» означає, що поруч людина, яка не зрадить. Людина, якій ти безмежно віриш, довіряєш і в якій впевнений на всі 200%.
Найсильніші люди нескінченно прагнуть здобути впевненість, що їх люблять…»