Коли упала піднімайся. Нема чого себе жаліть. Вірш, який додає сил!

Коли в житті лютують грози
Живи! І квітни як весна.
Людина, не пізнавши сльози
І радості ціну не зна.

Коли в душі і гірко й темно —
До неба очі піднімай.
І вір — минуть часи буремні,
І знов душею оживай.

Коли проблеми наче дрова,
Висять на плечах тягарем…
Згадай, що ти жива, здорова!
Тож будуть сили й для проблем.

Коли самотність доїдає,
А тиша бідну душу рве
Згадай — комусь не вистачає
Любові, що в тобі живе!

Коли упала піднімайся.
Нема чого себе жаліть.
Ніколи. Чуєш? Не здавайся!
Бо треба Вірить, треба Жить!

Автор: Алла Мініна