Нагадуємо для тих, хто буде голосувати “За життя!” Як Рабінович добивав українську армію

Вадима Рабіновича можна віднести до тієї категорії політиків, які нічого не роблять просто так і знають про події ще до того, як вони трапляються

Це розважливий прагматик, вмудряється, будучи у всіх на виду, залишатися однією з найбільш укритті фігур українського бізнесу і політики, передає Скелет.

Цю людину називають одним з винуватців того, що українська армія стала настільки слабкою. Деякі ЗМІ кажуть про те, що Рабінович в 90-х роках вельми зручно скористався тим, що ніхто не стежив за зброєю у військових частинах і почав його продавати.

Це одна з причин, чому йому заборонили в’їзд в Україну на 5 років. Так, він втік до Ізраїлю, але влип занадто сильно, щоб просто позбутися.

За ним стежили не тільки українські і американські, а й ізраїльські органи. Причиною була занадто широка географія збройових угод, яка зачепила інтереси багатьох країн.

Якщо поставки танків до Ліберії обурили тільки українську опозицію, то постачання зброєю талібів і бойовиків Чечні розлютило Росію, продаж озброєння та боєприпасів до Югославії розсердило Європу, а продаж якихось комплектуючих Ірану викликала лють Ізраїлю і США.

Повернення бізнесмена в Україні було якраз вчасно для нього самого: вибори президента, поділ впливу на українському ринку і другий термін (президентський) Кучми.

Але не варто забувати про інформацію щодо співпрацю Рабіновича з КДБ за часів Радянського Союзу. Довгий час ЗМІ поширювали інформацію, що під час свого ув’язнення в Холодній горі Рабіновича завербували КДБ.

Сам же Вадим Рабінович каже, що тільки симулював осведомительства. Після цього КДБ дали йому на підпис документ «Про припинення співпраці». Однак, як стверджують колишні дисиденти, таких документів і в помині ніколи не було.

Подібні відомості аж ніяк не потрібні Рабіновичу-політику, який зараз привертає голоси опозиційного електорату, позиціонуючи себе захисником простого народу, що живе на одну зарплату …

Джерело

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.