Прокинувшись після коми, лікар розповів про “життя після смерті” – від почутого стине кров у жилах

Нейрохірург, побувавши у потойбічному світі, прокинувся іншою людиною.Нейрохірург Ебен Александр, який довгий час викладав у Гарварді, ніколи не вірив у наявність потойбічного життя, доки сам, знаходячись у комі, не відправився в інший світ.

“Як нейрохірург, я не вірив у феномен “досвіду поза тілом”. Я виріс у науковому середовищі, я розумію, що відбувається з мозком, коли люди перебувають на межі смерті, тому я завжди вважав, що існує розумне наукове пояснення подорожам поза тілом”, – розповідає він.

Однак, все змінилося після того, як чоловік восени 2008 року сам впав у кому. Саме тоді, коли Александр тиждень знаходився на межі життя і смерті, а кора його головного мозку, що відповідає за думки і емоції, перестала функціонувати, він, за його словами, сам здійснив подорож у потойбічний світ і, зокрема, в рай.

Лікар наголосив, що в цілому містичний вимір, який він відвідав, був схожий на численні розповіді людей, що пережили клінічну смерть.

За його словами, цей вимір являє собою буквально новий світ, де смерть – це “не кінець свідомого існування, але лише частина нескінченної подорожі”.
Александр розповів, що його подорож почалася з того, що він ширяв десь високо в хмарах, і незабаром побачив “прозорих істот, які літали в небі і залишали за собою довгі, схожі на лінії сліди”.

Крім того, ці істоти видавали дивні звуки, схожі на прекрасну пісню, і, як здалося лікареві, таким чином вони висловлювали радість і благодать, що їх переповнювала.

За словами Александра, з істотами, які зустрічалися йому на шляху, він спілкувався без слів. “Повідомлення проходили крізь мене і були схожі до вітру”, – розповідає він.

Він також додає, що зустрів там дивовижну жінку неземної краси та одягнену у яскраві одежини. На час його подорожі у потойбічі, жінка стала його провідником.

Жінка казала лікареві, що покаже йому безліч цікавого, але після цього йому доведеться повернутися назад у своє тіло.

Поступово жінка привела Александра у “величезну порожнечу, де було зовсім темно, але відчувалася безкінечність, і при цьому було дуже приємно”. Зараз Олександр вважає, що ця порожнеча була оселею Бога.

Незабаром чоловік прокинувся. Однак тепер, відчувши на собі подорож в потойбічний світ, він не поспішає ділитися своїм досвідом з колегами, але знаходить розраду в церкві.

“Я як і раніше лікар, і також залишаюся людиною науки, – резюмує Олександр. – Але на глибинному рівні я дуже відрізняюся від тієї людини, якою був раніше, тому що я побачив цю нову картину реальності”.

 

джерело