«У зв’язку з останніми подіями навколо Пашинського, пригадалася ніч на Майдані з 20 на 21 лютого… Після масового вбuвства»

Калина Київська

В зв’язку з останніми подіями навколо Пашинського і ко, пригадалася мені ніч на Майдані з 20 на 21 лютого…Після вбивства масового на Інститутській, ми організовано вийшли в ніч на чергування, приготувавшись до найгіршого сценарію…

Віддали свої каски, протигази хлопцям, що були на передовій( багато з них цього не мали….і це за підтримки опозиції, яка мала мільярди на рахунках?) і попрямували кожен по своїх місцях….

Я пішла до намету Борщівського , що був розташований посередині Хрещатика, майже навпроти КМДА….

Мешканці намету подалися в справах і попросили мене посидіти на господарстві….

Не пам’ятаю часу, може десь опівночі, чи раніше, з боку Бессарабки під’їхав затонований автобус і зупинився за нашим наметом…І десь, як з під землі , перед моїми очима намалювався сам Порошенко і улесливим голосом попрохав:» Пані,попросіть,щоб ваші хлопці прибрали дрова, що лежать між вашим і сусіднім наметом…Бо тільки тут є можливість пройти хлопцям, яких зараз ми виведемо з КМДА… Це солдати строкової служби з Криму… За ними приїхали їх рідні..

Ми ж не варвари, щоб тримати цих дітей….» Я спитала чи знає про це Майдан….Порошенко відповів, що знає, про це оголосили зі сцени і батьки чекають на звільнення своїх дітей….»

Але ж наші хлопці ще сидять, багато пропали…Чому так поспішаємо випустити їх…Вони нагодовані, сидять в теплі ..Може почекаємо звільнення наших?»- спробувала було заперечити я і отримала відповідь, що ми вибрали європейський шлях розвитку і не маємо чинити, як дикуни…….

Хлопці прибрали дрова і так, званих солдат , почали заводити в автобус…

Прохід був вузьким настільки, що вони всі пройшли переді мною, як під лупою…Я вдивлялася в обличчя і розуміла , що там були «діти «різного віку…Деяким до 30 років, а деяким і за 30….. Протест в душі наростав і ми почали задавати незручні питання організаторам цього дійства….

Кого пам’ятаю з них, то це Порошенко, свободівець Мірошниченко, наче був Пашинський і ще хтось….

Народ почав підтягуватися до автобуса….Одні кричали не випускати до вияснення всіх обставин, інші- вибрали гаслом якісь європейські цінності…Пішло протистояння серед самих майданівців

Організатори весь час кричали про милосердя і дорогу в Європу…. Пристрасті зростали…І я, наївна, підбігла до Мірошниченко і сказала, що вони мають почути меседж від людей:» Не поспішати до звільнення наших хлопців… Їх ніхто вбивати і катувати не збирається…» На це пан Мірошниченко гнівно , трясучи мене за плечі, дав зрозуміти, що у нього загинули ЙОГО люди , в кількості 16 чоловік і він знає, як треба вчиняти правильно…Це він, мабуть, прикрився тими свободівцями, що не послухали наказу свободи відсидітися в КМДА і пішли на барикади….

Очільники свободи тоді вхопили Бога за пазуху і слухати людину, що весь час їх підтримувала було не камільфо….Отак влада та гроші нам проявляють політиків……

Автобус з трудом доповз до виїзду з поста в бік Бессарабки, але людей все прибувало… Натовп розділився у поглядах, були пробиті колеса, священник Павло Добрянськийзмушений був втихомирювати натовп з даху автобуса….

Закінчилося все тим, що їх вивели з пошкодженого автобуса і посадили в інший та вивезли …….»Європейський шлях» знову переміг…..

Бо у нас не вистачило мізків подумати і об’єднатися довкола істини…А істина проста: «В умовах війни справжні командири вболівають за звільнення своїх людей, а не з протилежного табору! «…..Подальші події є тільки підтвердженням цієї істини…Війна з Росією начебто, але тюрми забиті своїми…….

Часто згадую цей епізод і розшукую очевидців….Хто пам’ятає про цю ніч і чи знає хто , яка подальша доля тих «солдат»?????? Щоб помститись не гаслами- потрібно не забувати з часом!!!!!?

Джерело