В Україні заборонять домашнє молоко: Масовий забій корів, і неймовірні ціни. Чим обернеться для українців новий закон

В Україні готується молочна революція. Згідно з домовленостями, які підписала наша країна в рамках Асоціації з ЄС, домашнє молоко і вироби з нього (сир, сметана та ін.) повинні зникнути з продажу вже з 1 січня цього року. І хоча пізніше терміни повної заборони молока з приватних подвір’їв відсунули до 1 липня 2018 р, в вітчизняних селах вже переполох.

Закупівельники, які ще в останніх числах грудня минулого року справно брали у приватників сировину, після новорічних свят почали диктувати свої умови.

“Село гуде, мов розтривожений вулик. Люди дізналися про закон, що забороняє приймати молоко у населення. Дізналися 2 січня 2018 року. Їм цей закон показали закупівельники і запропонували вихід. Вони погодилися прийняти молоко. Але по дві гривні. (Брали по п’ять)” , – написав на своїй сторінці в Facebook Олександр Хоменко.

А Тетяна Подопригора, коментуючи цю тему, зазначила, що в Сумській області селян, які привозять на ринки молоко, сир і сметану, попередили: лавочка закривається.

“На ринку поки тільки ганяють і попереджають, після 20-го обіцяють штрафувати”, – стверджує Подопригора.

Домашнє молоко покриває 75% потреб українців в цьому продукті, так що його тотальну заборону може стати проблемою не тільки для селян, а й для пересічних громадян. Як вважають експерти, вже цього літа нас чекає дефіцит і подорожчання молокопродуктів. А деякі аналітики бачать в тому, що відбувається підступи європейських лобістів, які хочуть пустити наші стада під ніж і змусити українських переробників купувати сировину в ЄС.

Всі проти корівок

Як пояснив представник FAO (продовольча організація ООН) в Україні Андрій Ярмак, згідно з домовленостями нашої країни з ЄС, з липня цього року вступає в силу пункт, прописує вимоги до вступнику на переробку і продаж молока. Відкритої заборони на домашні продукти там немає. Але в класифікації відсутнє саме поняття молока другого класу, до якого зараз належить левова частка продукції з приватних подвір’їв.

Те, що закупівельники вирішили прискорити події, експерти вважають чистим шантажем. “Їм вигідна така ситуація, так як можна збити ціни”, – пояснює Ярмак.

Але в будь-якому випадку час “Ч” для селян, які торгують молоком, невблаганно наближається. Поступово заводи будуть скорочувати частку “некондиційного” сировини і постараються максимально знизити ціни на нього.

“Проблема навіть не у вимогах ЄС. Справа в сучасних підходах до безпеки і маркетингу продуктів харчування. В тому ж Євросоюзі на переробку не прийняли б і наше молоко вищого сорту, не кажучи вже про другий. Для них стандарт – аналог нашого сорту” екстра ” . і ми повинні орієнтуватися саме на таку якість і такий рівень безпеки, якщо хочемо в майбутньому розвивати нашу молочну промисловість і експортувати продукцію. Потрібно поважати і власних громадян, і не брати до уваги їх споживачами третього сорту “, – вважає Ярмак.

Як пояснили в Асоціації виробників молока, основними критеріями, які відрізняють сорти молока один від одного, є загальна бактеріальна забрудненість (ОБТ), кількість соматичних клітин (КСК) і кислотність продукту. Відповідно, чим нижче сорт, тим менше чисте і стерильне молоко потрапляє на стіл до споживача, не кажучи вже про наявність в ньому поживних речовин.

На сьогоднішній день все молочну сировину в нашій країні розділене на чотири сорти. Наприклад, сорт “екстра” передбачає загальну кількість бактерій до 100 тис. / См3, вищий сорт – до 300 тис. / См3, перший – до 500 тис. / См3, другий сорт – до 3 млн / см3.

Тобто, “бабусине” молоко другого сорту містить в 30 разів більше бактерій (в тому числі і небезпечних для здоров’я людини), ніж продукт екстра-класу. І таке молоко “з сюрпризом” не тільки вільно продається на ринках, але і надходить в промислову переробку. За оцінками Ярмака, частка домашньої сировини постійно скорочується, але все одно становить близько 35%.

Втім, повністю відмовитися від домашнього молока Україні буде складно навіть до літа.

“Щоб кардинально перебудувати сировинну ланцюжок, потрібно не менше п’яти років і мільйонні інвестиції”, – вважає глава Асоціації постачальників роздрібних мереж Олексій Дорошенко.

Тим більше, що, за даними Держстату, виробництво молока в нашій країні продовжує скорочуватися. Так, за січень-листопад 2017 р тваринники поставили на ринок 9,7 млн ​​т сировини, що на 0,6% менше, ніж за аналогічний період позаминулого року. У 2016 р виробництво скоротилося, в порівнянні з 2015 р, на 2,2% (до 10,4 млн т). Причина спаду в галузі проста: молочне стадо стрімко зменшується. Якщо в 2014 р воно налічувало 2,5 млн голів, то в 2017 – лише 2,1 млн. Для порівняння: в 1990 р в вітчизняних господарствах було зареєстровано 8,5 млн корів.

Правда, є і позитивні тенденції. Бізнес на молоці стає все більш вигідним. Якщо в 2014 р його рентабельність, за даними Держстату, становила 11%, то в 2016 р – вже понад 18%.

Офіційної статистики за минулий рік поки немає, але експерти впевнені, що показник рентабельності, за підсумками 2017

Правда, є і позитивні тенденції. Бізнес на молоці стає все більш вигідним. Якщо в 2014 р його рентабельність, за даними Держстату, становила 11%, то в 2016 р – вже понад 18%.

Офіційної статистики за минулий рік поки немає, але експерти впевнені, що показник рентабельності, за підсумками 2017 р, виросте як мінімум до 20%. Це привертає в молочний бізнес великих інвесторів, які готові вкладати в сучасні ферми (саме там проводиться молоко екстра і вищого сортів).

Але процес цей не швидкий, так як молочне тваринництво вимагає чималих витрат (на створення одного обладнаного місця на фермі і закупівлю худоби може знадобитися близько $ 3-5 тис.) І окупається довго (5-10 років), на відміну, скажімо, від того ж свинарства, що дозволяє повернути вкладене вже за пару років.

Польські йогурти і сметана з-під поли

Олексій Дорошенко налаштований менш оптимістично. “Якщо з ринку зникне домашнє молоко, наші переробники зіткнутися з жорстким дефіцитом сировини, а ціни на нього зростуть. Відповідно, подорожчає і вся молочка в роздробі”, – прогнозує він. За підрахунками експертів, ціни можуть вирости на 15-20%.

Втім, Дорошенко впевнений, що багато заводів проігнорують заборони. “Дієвого механізму контролю джерел надходження сировини у нас немає. Будуть, як і раніше, приймати другий сорт, але, скажімо, під виглядом першого”, – говорить експерт.

Він не виключає й інший сценарій розвитку подій. “Цілком можливий імпорт молочної сировини з Польщі та Прибалтики, зокрема Литви. Зараз ЄС сильно стримує виробництво молока в цих країнах, щоб не обвалити ціни на європейському ринку. Тому поставки сировини до нас були б вигідні як для Євросоюзу в цілому, так і для польських і литовських фермерів. Залишилося вирішити питання з митницею – так як продукт швидкопсувний, для нього потрібен “зелений коридор”, – розповів експерт.

Цілком можливо, що європейці завалять нас вже готовими молочними продуктами, тим більше, що в разі подорожчання нашої продукції конкурувати за гаманці споживачів з імпортерами вітчизняним переробникам буде непросто.

Питання – яка доля чекає сотні тисяч українських корівок – поки залишається відкритим. Якщо їх будуть масово відправляти на забій, і без того скорочується молочне стадо взагалі зійде нанівець, а на його відновлення можуть знадобитися роки, попереджають експерти.

Андрій Ярмак допускає, що селяни все ж будуть ігнорувати заборони до останнього і спробують продавати домашнє молоко на стихійних ринках. Там воно може навіть подешевшати, говорить Ярмак.

“Крім того, зросте кількість кустарних нелегальних переробників, яких і зараз чимало”, – не виключає експерт. Зрозуміло, що більш якісної в такій ситуації молочна продукція навряд чи стане. Адже якщо на заводах і організованих ринках є хоч якийсь контроль, то нелегальний товар може виявитися “з сюрпризом”.

джерело