Все, що переживає Душа, Тіло робить видимим

Термін «стрес» ввів канадський вчений Ганс Сельє, запозичивши його з інженерної теми про опір матеріалів. Стрес — це тиск, напруження, викликане внаслідок впливу навколишнього середовища на якийсь предмет і позначає втому матеріалу, викликану цим напруженням. З тих пір слово «стрес» стало міжнародним і означає психофізичний стан людини. Можна довго намагатися дати визначення «стресу», але одне можна сказати точно, що «стрес» — це стан, протилежний до спокою.

Отже, що ж таке стрес?

Стрес — це адаптативна реакція організму на зміни в навколишньому середовищі, до яких організм не був готовим.

Стреси необхідні. Вони навчають організм пристосуватися до нових, часто екстремальних ситуацій, допомагають вижити, мобілізують сили, збагачують новим досвідом.

Насамперед на сильний сигнал відповідають нерви нашого організму, через які цей сигнал надходить до мозку, який обробляє отриману інформацію, приймає рішення про відповідні дії і знову ж таки через нерви передається команда до органів.

Так само сильний подразник стимулює роботу гіпофіза, який виділяє адренокортикотропний гормон. Цей гормон разом з кров’ю, надходячи до наднирникових залоз, спонукає їх до виділення адреналіну, що, в свою чергу, стимулює прискорення роботи серця, підвищення артеріального тиску і напруження великих м’язів. Організм приготувався або втікати від небезпеки, або битися.

Ганс Сельє зауважив, що стрес викликає 3 реакції організму:

1. Мобілізація всіх резервів психіки. Організм повстає проти негативних емоцій.
2. Звикання, тобто стійкість до стресу. І якщо навантаження продовжується, то
3. Нервове та фізичне виснаження, яке викликає різке ослаблення всього організму.

(Наприклад, спробуйте стиснути кулак якомога сильніше і залишайтесь деякий час в такому стані. Дуже швидко ви відчуєте, що стиснутий кулак – це ваш звичний стан і його можна напружити ще сильніше і т. д.)

На стресові стани насамперед реагують наші судини, їх стінки звужуються, а спазми судин в момент сильного нервового напруження можуть призвести до різкого підвищення кров’яного тиску, порушення серцевої діяльності і навіть до зупинки серця.

Наприклад, виразка шлунка або 12-типалої кишки викликана напруженням всього організму, що викликає спазм судин в стінках шлунка і місцеве порушення кровообігу слизової оболонки. Знижується її стійкість до посиленого виділення шлункового соку та його підвищеної кислотності. Шлунковий сік роз’їдає слизову оболонку, так з’являється виразка.

Під впливом будь-якого стресу мозок виділяє в кров гормон стресу, який при тривалому впливі призводить до порушення роботи:

  • Серця (тахікардія, стрибок тиску, інсульт, інфаркт)
  • Шлунка
  • Жовчного міхура, печінки
  • Травного тракту (виразки шлунка, 12-типалої кишки, порушення травлення, подразнення товстої кишки)
  • Надниркових залоз (викид адреналіну)
  • Нирок
  • Статевих органів у жінок (блокади процесу овуляції, порушення менструального циклу, безпліддя на основі нервового або психічного розладу, запалення сечового міхура)
  • У чоловіків (ускладнення ерекції, зниження активності сперматозоїдів, передчасної еякуляціі)
  • Шкіри (екзема, кропив’янка, псоріаз, прищі)

Часто люди в стані стресу поводяться так, ніби їм не вистачає повітря: роблять глибокі вдихи, позіхають. Причина цього — порушення функцій діафрагми, яке можна спостерігати на рентгенівському знімку, якщо спровокувати у пацієнта напружений стан неприємною розмовою.

Тривалий стрес знижує опірність організму до хвороб. Імунна система, що відповідає за мобілізацію захисних сил організму, слабшає. У крові зменшується кількість лімфоцитів, необхідних для боротьби з бактеріями, вірусами, пухлинами.

Зростає ризик захворювання і навіть смерті. Найбільш небезпечне ослаблення імунної системи виявлене у людей, які переживають сильний стрес у зв’язку зі смертю рідних. Емоційні наслідки стресів — неспокій, порушення сну, пам’яті, здатності зосередитися. У важких випадках розвивається депресія.

Те, що ми їмо і п’ємо, має вирішальне значення для опірності організму, тобто впливає на стійкість до стресів.

Вітамін В1 — нейтралізує емоційну неврівноваженість. Міститься в дріжджах, зернових продуктах, м’ясних субпродуктах і чорному хлібі, руйнується при зловживанні алкоголем, білим хлібом і кавою.

Вітамін В5 — допомагає долати втому, викликану нервовим напруженням. Діє заспокійливо на надниркові залози, перешкоджаючи надмірному викиду в кров адреналіну в результаті стресу.

Вітамін В6 — пом’якшує зовнішні вияви напруження. Застосовується з препаратами, що містять магній.

Вітамін С знижує нервозність і напругу.

Крім того, стан емоційної напруженості «амортизують» хром, цинк, літій і магній.

Медицина вважає стрес фізіологічним явищем, він нагадує спазм кровоносних судин — ми відчуваємо раптове серцебиття, важкість «в ямці», сухість в горлі, напруження. Коли стрес переходить допустимі межі, можна серйозно захворіти.

Порушується сон, слабшає пам’ять, до змученого організму чіпляються всі хвороби. Всесвітня організація охорони здоров’я називає стрес хворобою століття. Його не можна повністю уникнути, однак можна звести до мінімуму негативний вплив.

Важливо пам‘ятати, що все, що переживає душа, тіло робить видимим. Кожне почуття знаходить своє відображення на нашому тілі:

  • Ми покриваємося гусячою шкірою, якщо нам доведеться переживати щось таке, що хвилює.
  • Просте уявлення про напружені дії призводить до підйому артеріального тиску і напруження, хоча немає фізичних дій.
  • Погана звістка відбивається в ямці — ми не можемо її перетравити.
  • У гніві у нас викидається жовч.
  • Серце калатає від радості під горлом або падає від страху в п’яти.

    Хіба недостатньо доказів, якщо ми:

Червоніємо від збентеження.

Плачемо від смутку.

Тріумфуємо від радості.

Бліднемо від страху.

«Душа втікає в п’яти».

«Волосся стає дибки».

Цікаво, що зв’язок між емоційними і фізичними відчуттями відображений навіть у мові. Ми говоримо:

«Ця справа для мене головний біль» або «він сидить у мене в печінках». І всі розуміють, про що йде мова.

Якщо ви готові заплакати, вам здається, що «клубок підступив до горла».

Відчуваючи полегшення, ми говоримо: «Камінь впав з душі».

Кожна людина несе 100% відповідальність за всі свої вчинки і думки. Кожна наша думка створює наше майбутнє. Древні люди говорили: «Подивися на своє життя — і ти побачиш свої думки». Все про що ми думаємо, викликає в нашому тілі фізичну реакцію.

Думка чинить активний вплив на тіло в теперішній момент, включаючи хімічні і м’язові реакції. Хороші спогади призводять до виділення ендорфінів гормонами залоз внутрішньої секреції, що створюють приємні відчуття, а погані думки — до виділення токсинів.

І все це відбувається зараз.

І перша порада: Виберіть для себе приємні думки – це допоможе Вам позбутися багатьох проблем.
Така методика допоможе Вам зняти напругу, викликану джерелом стресу. Одну руку кладемо на чоло, іншу на потилицю. Вправа поєднується з глибоким диханням. Ці вправи взяті з життя. Адже ви самі помічали, коли людині важко, вона доторкається рукою чола, торкаючись несвідомо точок виведення стресу, які знаходяться під кістками черепа. Вони допомагають відновити кровообіг мозку і подивитися на проблему усвідомлено.

Також глибоке дихання — це давній спосіб боротьби зі стресом, він дозволяє зняти відчуття тривоги, збалансувати роботу автономної нервової системи, стимулює імунну систему і сприяє виведенню токсинів.
Розповідаючи про стрес, мені б хотілося відзначити і позитивну роль стресів в нашому житті. Нервові переживання нерідко допомагають підтримувати тонус, наповнюють життя змістом. Без такої стимуляції можна просто втратити інтерес до всього.

Хороші стреси викликають позитивні зміни в організмі. Успішне складання іспиту, вдалу поїздку можна назвати перемогою, це прекрасний приклад хороших стресів. Перемога — це почуття управління ситуацією.

Фізіологічно хороший стрес характеризується виробленням таких стимуляторів, як ендорфіни, статеві гормони. І дуже важливо, щоб наші емоції були збалансовані негативними і позитивними моментами.

Фото з відкритих джерел
За матеріалами